Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Справа № 910/10424/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М. Студенця В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" від позивача: Іващенко О.В. від відповідача: Мазурок Я.В.на рішенняГосподарського суду міста Києва від 12.09.2014 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 рокуу справі№ 910/10424/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"доКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"простягнення 147 987,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі позивач) звернулось з позовом до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (далі відповідач) про стягнення 99 354, 57 грн. - боргу за спожиту активну електричну енергію; 27 360, 89 грн. боргу за спожиту реактивну електричну енергію; 17 904, 52 грн. основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії; 3 367, 44 грн. 3% річних, за період з 01.12.2011 по 01.05.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідачем були порушені умови договору № 477 (о/р 3510477) від 27.03.1992 року (далі Договір).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року позовні вимоги задоволені повністю.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що в спірний період між сторонами існували договірні відносини, які оформлені Договором, і у відповідача є в наявності заборгованість.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 року в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. Крім того, в постанові апеляційної інстанції суд послався на рішення прийняте у справі № 910/21754/14 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (відповідач у даній справі) до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (позивач у даній справі) про визнання господарських правовідносин по Договору припиненими з 31.12.2013 року в частині виключення з переліку об'єктів електропостачання нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Лебедева, 14-А. Позовні вимоги у вказаній справі задоволені частково.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить прийняті у справі рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. В своїй касаційній скарзі відповідач, також звертає увагу суду, на те, що позивач безпідставно нарахував відповідачу витрати пов'язані з доставкою електричної енергії в точку продажу Відповідач вважає, що у даному випадку, порушені норми правил користування електричної енергії (далі ПКЕЕ).

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

27.03.1992 року між Підприємством Київські кабельні мережі ВЕО "Київенерго", правонаступником якого є позивач (енергопостачальна організація) та Підприємством спеціалізованих робіт Шевченківської районної ради народних депутатів (споживач) було укладено Договір (т.1 а.с 18-19).

31.08.2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої сторони погодили з 01.09.2010 року створити особовий рахунок №81477017 для Договору (пункт 1 Додаткової угоди) (т.1. а.с. 25).

Пунктами 2, 3 Додаткової угоди № 1 погоджено віднести до існуючого особового рахунку № 3510477 територіально відокремлені площадки, що розташовані за адресами, зазначеними в додатку 4а "Перелік об'єктів" до Договору (о/р №3510477). Віднести до створеного особового рахунку №81477017 територіально відокремлені площадки, що розташовані за адресами, зазначеними в додатку 4а "Перелік об'єктів" до Договору №, (о/р №81477017).

В додатку 4а (т.1 а.с 36-41) зазначена будівля за адресою: вул.Лебедева, 14-А.

Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди № 1 розрахунки за спожиту електричну енергію з 01.09.2010 року за територіально відокремленими площадками Договору проводити за відповідними особовими рахунками.

Всі інші умови Договору залишаються в силі (пункт 8 Додаткової угоди № 1).

31.08.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору згідно якої сторони погодили викласти Договір про постачання електричної енергії в новій редакції згідно з додатком 1 до цієї угоди (т. 1 а.с. 26-30).

Пунктом 3 вказаної додаткової угоди передбачено, що у відповідності до п. 1.4 ПКЕЕ за всіма приєднаннями точка продажу електричної енергії відповідачу встановлюється на межі балансової належності його електроустановок. Зміни у розрахунках за електричною енергією, що можуть бути пов'язані із зміною точки продажу, проводяться тільки після внесення відповідних змін та підписання сторонами додатків до Договору.

Пунктом 2.3.3 Договору в новій редакції споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електроустановками постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії".

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2014 року, прийняті раніше у даній справі рішення та постанова, були скасовані, а справа направлена на новий розгляд. При новому розгляді судам необхідно було дати належну оцінку взаємовідносинам сторін щодо дії Договору, умови якого стосуються забезпечення електроенергією, за адресою: м. Київ, вул. Лебедева, 14-А.

До матеріалів справи (т.3 а.137- 142) залучено копію рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 року у справі № 910/21754/14 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (відповідач у даній справі) до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (позивач у даній справі) про визнання господарських правовідносин по Договору припиненими з 31.12.2011 року в частині виключення з переліку об'єктів електропостачання нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Лебедева, 14-А.

Рішенням по вказаній справі позовні вимоги задоволені частково. В резолютивній частині рішення зазначено: "визнати припиненими господарські правовідносини по Договору. В іншій частині позову відмовити.

В мотивувальній частині рішення зазначено про те, що вимога про визнання припиненими правовідносин з 31.12.2011 року задоволенню не підлягає, оскільки за результатами засідання наради від 16.05.2014 року КП "Київжитлоспецексплуатація" прийняте на себе зобов'язання щодо оплати за спожиту електроенергію до 01.05.2013 року … .

Таким чином, судом не визначено дати припинення дії Договору (як в частині, так і в цілому).

В матеріалах справи відсутня інформація щодо оскарження в апеляційну інстанцію рішення від 11.02.2015 року, яке було прийнято у справі № 910/21754/14 Господарським судом міста Києва.

Спосіб захисту, який був обраний КП "Київжитлоспецексполуатація", був направлений на зміну Договору в частині виключення з переліку об'єктів електропостачання нежитлове приміщення за адресою: м.Київ, вул.Лебедева ,14 -А.

Частиною 5 статті 188 ГК України встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Оскільки рішенням суду не встановлений інший строк припинення правовідносин сторін, щодо Договору (або його частини) у відповідності до ст. 35 ГПК України слід вважати, що у спірний період діяв Договір.

Відповідно до п.1.4 ПКЕЕ точка продажу електричної енергії споживачу устанавлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю - продаж електричної енергії.

Електропередавальна організація покриває всі витрати пов'язані з доставкою електричної енергії в точку продажу.

В оскаржуваних рішеннях, судом зроблено аналіз розрахунку позовних вимог позивача.

Відповідач не зважаючи на твердження про те, що позивач безпідставно нарахував відповідачу витрати пов'язані з поставкою електричної енергії в точку продажу, не надав контррозрахунку позовних вимог та не вказав розмір витрат, які безпідставно, на його думку, включені до розрахунку позовних вимог позивача.

До матеріалів справи (т.3 а.с. 25-28, 78-81) залучені розрахунки відповідача, які стосуються рішень прийнятих у інших справах.

З розрахунку позовних вимог позивача (т.1 а.с. 9) не вбачається, що ним при розрахунку позовних вимог порушені ПКЕЕ.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені касаційної скарги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 року прийняті у справі № 910/10424/13 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

В.І.Студенець